Электронный Солигорск - Городской новостной портал • Поэзия и магия. Всегда рядом. - Страница 7
Страница 7 из 9

Поэзия и магия. Всегда рядом.

Добавлено: 30 апр 2009 02:10
branka
горной азалии
ветку сорвав, замираю:
как похожи цветы
на алое платье, в котором
любимый ко мне приходил.:blush:

иней лёг
на листья бамбука.
но ещё холодней
мои рукава -
пуста постель. :(

тебя не вижу
даже в грёзах.
и все ж - горю
в огне любви.
вот-вот уж дым заполнит небеса!

когда ты спросишь, как теперь я сплю
ночами долгими один, - одно отвечу:
да, полон я тоски
о той, кого люблю,
кого со мною нет, кого нигде не встречу!:unsure:

Поэзия и магия. Всегда рядом.

Добавлено: 05 май 2009 09:50
katrielle
Яны адшукалі сябе выпадкова – у нейкім там відзе грамадзкага транспарту. Яна не прамовіла яму ані слова, а ён не спытаўся ейнага пашпарта – абое чыталі з вачэй і аповеды Сартра.

І справам прыйшлося цярпець адкладу, а ўсім законам – даць некалькі трэшчын. Яны выйшлі разам каля батанічнага саду ў сталіцы Францый альбо Нямеччын – цяперака ўтраіх і ўжо навечна.

Яны вандравалі зямлёй і небам, начавалі пад дрэвамі ці ў жытнім полі, сьпявалі гадзінамі мантры, і водар хлеба ім зносіў дах і нават столі – і яны распускаліся, губляючыся ў навакольлі.

Апошняга разу іх бачылі дзесьці справа, наводшыбе мітусьні, за ценямі хмарачосаў. Яна пускала караблікі ў вясновых канавах, а ён увіваў ёй праменьне ў косы – па пояс у сонцы, шчасьлівай і босай…

Поэзия и магия. Всегда рядом.

Добавлено: 10 май 2009 10:27
dhoine
Закіньма ўсё на сьвеце – у твой і мой рукзак, а мо прайдзем на лыжах усе на сьвеце тэсты. Мы зможам зьліцца зь небам, калі ўпадзём наўзнак, - прынамсі ж увянчаем сабою эвэрэсты.

Ты ўвойдзеш антыцелам у плынь маёй крыві – скрозь сонечныя голкі, праз кропельніцу рынаў, і зьнімеш нас нарэшце з уліку мітусьні, бо ўсё ў тваіх руках, бо ўсё ў маіх судзінах.

Я выйду на арбіту тваіх зямных вачэй альбо згублюся ў космасе тваіх бяскрайніх зрэнак, дзе Млечны шлях ня белы, а жоўты, як алей, і зоркі колюцца і пахнуць сьвежым сенам.

Забудзьмася на процьму пражытых колісь дзён і кіляват-гадзінаў былых разлук і здрадаў. Цяперака мы бачым адзін супольны сон і грэемся адной электрапліткай…чорнай чакаляды.

Поэзия и магия. Всегда рядом.

Добавлено: 28 май 2009 03:51
katrielle
Таму што яна – дзяцінства, якое забыць немагчыма, тым болей гэта пярэчыць законам усякай навукі. Нягледзячы на расстрэлы чакаючага рэжыму, яна пускае карэньне і цягне да неба, да сёмага неба рукі.

Пэрыяд яе паўраспаду дагэтуль яшчэ невядомы, таму што яе сьвядомасьць расшыраецца з хуткасьцю сьвету. І ўсё, што раней сядзела пад арыштам храмасомаў, прасочваецца на сонца празь песьцікі кветак і ліпавыя білеты.

Яна пакідае горад, бо зоркі там строга па картках, а месяц даўно не мядовы – добра, калі салёны. Жыцьцё яе ўвекавечыць надпісамі на партах, ядравым раззбраеньнем і ядраным пахам азону.

Поэзия и магия. Всегда рядом.

Добавлено: 28 май 2009 09:02
dhoine
Выжечь дотла вырвать с корнем к черту крылья небо-клетка вновь на лапы в ночь в свободу с волчьим воем с лютым взглядом и оскалом с ненавистью с жаждой крови

Поэзия и магия. Всегда рядом.

Добавлено: 31 май 2009 07:33
branka
I can't eat, can't sleep
Still I hunger for you when you look at me
That face, those eyes
All the sinful pleasures deep inside

Tell me how, you know now, the ways and means of getting in
Underneath my skin,
Oh you were always my original sin
And tell me why, I shudder inside, every time we begin
This dangerous game
Oh you were always my original sin

sir E.John

Поэзия и магия. Всегда рядом.

Добавлено: 01 июн 2009 08:18
G36
Стамлёны ўсім, я лепш сустрэў бы смерць,
Чым занядбаных бачыць жабраванне,
І здзек пустапарожнасці цярпець,
І найчысцейшай праўды зневажанне,

І бачыць пыху ў залатых страях,
І цноту, згвалчаную хіжай сілай,
І для бязглуздасці пачэсны шлях,
І моц, якую немач паланіла,

І мастакоў нізкапаклонны зброд,
І недарэк мастацтвазнаўцаў з імі,
І ісціну, якой затулен рот,
І зло, што верхаводзіць над ўсімі.

Стамлёны ўсім, сумую па труне,
Дык як жа друг мой будзе без мяне?
У.Шэкспір

Поэзия и магия. Всегда рядом.

Добавлено: 04 июн 2009 00:13
dhoine
Here as I sit
At this empty cafe
Thinking of you
I remember
All those moments
Lost in wonder
That we'll never
Find again
Though the world
Is my oyster
It's only a shell
Full of memories
And here by the seine
Notre-dame casts
A long lonely shadow
Now - only sorrow
No tomorrow
There's no today for us
Nothing is there
For us to share
But yesterday

Ferry.

Поэзия и магия. Всегда рядом.

Добавлено: 07 июн 2009 08:31
branka
кто победитель
в игре,
разыгранной
мной и тобой?
скажи сейчас,
кто победил?
и уходи на покой...
мне незачем
взгляд твой ловить,
о прошлом судачить
не будем.
наверное, это лишь жизнь,
а мы просто пешки,
наивные люди;)

Поэзия и магия. Всегда рядом.

Добавлено: 22 июн 2009 04:37
katrielle
Вы мне снитесь
В ваших платьях греховных,
Где на вас - только серьги и левый чулок.
Разберитесь.
Накажите виновных.
Доложите в трехдневный срок.

Поэзия и магия. Всегда рядом.

Добавлено: 11 июл 2009 05:57
katrielle
Эх, скушшно с вами. Никто хороших стихов не вспоминает.
Хоть бы сказку какую рассказали...

Поэзия и магия. Всегда рядом.

Добавлено: 11 июл 2009 06:58
G36
katrielle писал(а):
Эх, скушшно с вами. Никто хороших стихов не вспоминает.
Хоть бы сказку какую рассказали...


Пожалуйста
Жил-был человек. Когда он был еще ребенком, бабушка всегда говорила ему: "Внучек, вот вырастешь ты большой, станет тебе на душе плохо, меня уж не будет - ты иди в храм… тебе всегда там легче станет".
Так и случилось. Вырос. Стало жить невыносимо. Пришел в храм.
И тут к нему один подходит: "Не так руки держишь"! Вторая подбегает: "Не там стоишь!" Третья ворчит: "Не так одет!" Сзади одергивают: "Неправильно крестишься!"… В конце концов подошла одна женщина и говорит ему: "Вы, знаете, вообще бы, вышли из храма, купили себе книжку о том, как себя здесь вести надо, потом бы и заходили!"
Вышел человек из храма, сел на лавку и горько заплакал. И подходит к нему Христос: "Что ты, чадо, плачешь?" Поворачивает человек свое заплаканное лицо и говорит: "Господи! Меня в храм не пускают!" Обнял его Господь и тихо говорит: "Ты не плачь, они и Меня давно туда не пускают..."

Поэзия и магия. Всегда рядом.

Добавлено: 11 июл 2009 07:09
katrielle
ай, молоток)) Ты умеешь)
Правильная сказка)))

Поэзия и магия. Всегда рядом.

Добавлено: 11 июл 2009 07:20
имао
Было у ходжи две жены. Каждой из них дал он голубые бусы и наказал
отнюдь не показывать их другой. "Это - знак моей любви", - сказал
ходжа. Но однажды обе они набросились на ходжу и закричали: "Кого из
нас ты больше любишь, к кому тебя больше тянет? " Ходжа отвечал:
"У кого голубые бусы, ту я больше и люблю". Женщины успокоились, и
каждая, думая в душе: "Меня он больше любит", - считала себя выше
подруги. Так умел ходжа ладить с женами.

Поэзия и магия. Всегда рядом.

Добавлено: 11 июл 2009 07:29
G36
Он совсем неплохой, он просто не тот, не тот.
Он живет в вечном страхе и очень бездарно врет.
А причина таких мучений совсем проста :
рядом с ним засыпает хорошая, да не та.

И она совсем неплохая, просто звезда.
Но стареет напрасно, поскольку не та, не та.
И хотя она постоянно спорит с судьбой,
но живет она серой жизнью, не той, не той.

Каждый верен, но верен только своей мечте.
Так живут они рядом - и оба не те, не те.
И, наверное, в целом каждый из них не дурак,
но когда - то был выбор сделан не так, не так.

Воля где - то близко, да видно не вышел срок.
У порога стоят, но не перейти порог.
И сказать бы "прощай", да не разомкнуть уста.
Потому что и жизнь не та, и судьба - не та.

автор неизвестен

Поэзия и магия. Всегда рядом.

Добавлено: 12 июл 2009 21:03
master77
Благословенен тот путь, что дышет вечным движеньем
Благословенен тот путь, несущий мир и терпенье
Кто видел ужас войны раскажет вам без сомненья
Бблагословенен тот миг когда есть жизнь и спасенье...

Благословенна земля, в полях художника розы
Благословенно "люблю", улыбки, первые слёзы
Благословенно "прости", я каюсь в вечных ошибках
Благословенно, смотри, мы на земле не забыты!

Благословенны друзья несущие в себе правду
Благословенны враги пусть Бог рассудит их лавры
На свете много есть слов, но это лучшие что я знаю
Благословенна любовь, она нас ждёт и спасает!

Герасим Алексеев.

Поэзия и магия. Всегда рядом.

Добавлено: 23 июл 2009 08:54
dhoine
шляхам кахання
сцежкай успамінаў
крочу ў мінулае
у пошуках сонца
і мора пяшчоты


скрозь тытунёвы туман
усмешкаю сумнай кранаю
вочы твае

Поэзия и магия. Всегда рядом.

Добавлено: 23 июл 2009 09:20
dhoine
якая прыгожая ты, каханая! якая прыгожая ты! Твае вочы - дзьве галубіцы!
як лілея сярод бадзякоў - каханая сярод сябровак!

якая прыгожая ты, каханая, прыгожая ты! Вочы твае - галубіцы пад кудзеркамі тваімі; твае валасы - нібы козак чародка, што зьбягае з гор Галаадскіх
якая прыгожая ты, якая панадная, каханка, тваёю вабнасьцю!
адвядзі ад мяне свае вочы, бо яны хвалююць мяне.
хто гэта ўзыходзіць, быццам зара, прыгожая, быццам месячык, ясная, нібы сонейка, грозная, нібы полк са сьцягамі?

як чырвоная стужка - губы твае, і любасныя твае вусны; як палавінкі граната - шчочкі твае пад кудзеркамі тваімі;
як Давідава вежа - шыя твая, узьнесеная ўгору, тысячай шчытоў увешаная, -а ўсе шчыты - дужых.
грудзі твае - як двайняткі юнае сарны, пасуцца яны між лілеямі.
пакуль не астыў яшчэ дзень, не паслаліся цені, я ўзыду на пагорак міравы, на гару фіміямную.
уся ты прыгожая, любасьць мая, і няма на табе заганы!
паланіла ты сэрца маё, сястрыца, нявеста, паланіла ж ты сэрца маё адным паглядам вачэй, пацеркамі аднымі на шыйцы тваёй.
якія пяшчотныя ласкі твае, сястрыца, нявеста, о, як намнога ласкі твае лепшыя за віно, і водар мазяў тваіх лепшы за ўсе бальзамы!

Найвышэйшая песьня Саламонава

Поэзия и магия. Всегда рядом.

Добавлено: 30 июл 2009 06:50
branka
ты прекраснее всех -
не боюсь
не стыжусь...
каждый вздох твой -
благословенный,
в битву ввязываться
за тебя не возьмусь,
одинок ты,
но для всех
несравненный

Поэзия и магия. Всегда рядом.

Добавлено: 30 июл 2009 06:53
branka
что есть стихи?
для кого-то - это лишь заработок;
для кого-то самоутверждение
но кто определяет степень гениальности автора?